Оскільки ПЕТ є продуктом тонкого хімічного синтозу, ми звернулися за роз'ясненнями про переваги цього полімеру до фахівця високомолекулярних сполук, кандидата хімічних наук Віктора Малинського.

-Відкриття та синтез полімерів - це одне з найбільших досягнень ХХ століття. За весь час існування людства ми спочатку використовували камінь, кість та шкіру тварин та дерево, потім придумали скло та навчилися виплавляти метали. Потім з'явився папір, і ще давні римляни вигадали штучні будівельні метеріали типу бетон. Мабуть, жодних інших принципово нових матеріалів після цього не було відкрито майже протягом двох тисяч років. І лише у ХХ столітті почався "бум" пластичних мас та полімерів. Зараз, озирнувшись навколо себе в будь-якому місці - вдома, на роботі, у транспорті, ми побачимо насамперед полімери. З них виготовляють віконні рами і ковпачки авторучок, деталі меблів і покриття для підлоги, найрізноманітніші ємності.

Якщо для пласмасового відра чи каністри, в принципі, не дуже важливо, з якого виду полімерів вони виготовлені - поліетилену або, скажімо полістиролу, аби пластмаса була досить міцною і не пропускала воду чи бензин, то для харчових товарів властивості матеріалу ємності - саме важливе. Насамперед ні в якому разі цей матеріал не повинен взаємодіяти з рідиною або сипучою речовиною, поміщеною в ємність. Особливо це важливо у випадку рідин, тому що як відомо будь-якому, навіть нефахівцеві, рідина набагато "тісніша"стикається зі стінками ємності, ніж якісь сіль або цукор.

Тому з самого початку виробництва полімерів зусилля хіміків були спрямовані на створення таких сполук, які були б абсолютно інертні по відношенню до вмісту ємностей, виготовлених із цих сполук, І успіх прийшов. Таким полімером виявився ПЕТ. Чому не інші полімерні сполуки?

Справа в тому , що для формування виробів з розплавленої пластмаси зазвичай потрібно додавати в розплав кілька так званих пластифікаторів. З назви речовин зрозуміло, що вони сприяють більшої пластичності маси і відповідно, кращому формуванню. Ось тут і "заритий собака" - сам полімер може бути зовсім інтерним, а ось пластифікатор цілком може просочуватися зі стінок ємності в її вміст.

Однією з найчудовіших властивостей ПЕТ є така особливість: при формуванні ємностей - пляшок, балонів, тарілок- пластифікатор практично не потрібен. Матеріал сам по собі настільки пластичний, що вироби чудово виходять без добавок. І як наслід- ПЕТ не має собі рівних за інертністю. Я б навіть наважився сказати, що в ємностяхіз ПЕТ можно зберігати практично все без жодної шкоди для вмісту. Що стосується пива, то особисто я, як і мої колеги, віддаю перевагу пиву саме в ПЕТ-пляшках, оскільки ми краще за інших знаємо, наскільки добре зберігається в них смак та аромат улюбленого нами напою.